Про релігію і диктатуру. Особиста думка

15 травня 2019 р. 00:22

Що відмінного між Гітлерівською Німеччиною і Сталінським СРСР? На перший погляд нічого. Але різниця в деталях. В Німеччині була одна протестантська національна монополізована церква, але все ж таки дозволена. Ця церква повністю підкорялась Гітлеру і нацистам, держава втручалася в справи церкви, а незгідних жорстоко карали. В СРСР же, головною державною релігією був атеїзм. Церкви руйнувались, священників репресували. Гітлер, на відміну від Сталіна розумів, що за допомогою релігії можна маніпулю

Пише Тетяна Ничка
Що відмінного між Гітлерівською Німеччиною і Путінською Росією? Нічого! Путін повністю перейняв політику Гітлера щодо релігії. А його васал патріарх Кирило вірно виконує накази свого хазяїна. Але президенту РФ не вдасться створити одну національну церкву і зробити православ’я єдиною державною релігією. Бо н відміну від Німеччини, де існувало не так багато релігійних конфесій (католики і протестанти), в Росії їх багато (православні, мусульмани, католики, протестанти, язичники, буддисти). А релігійно-войовничі мусульмани (яких вже багато в Москві) свою віру образити не дадуть.
Кілька поколінь радянських людей виховувалися в дусі атеїзму. За радянських часів на головні церковні свята біля храмів було більше поліції, аніж парафіян. Комсомольські активісти відловлювали своїх ровесників, людей старшого віку – співробітники КГБ,які спостерігали за чистотою етнічних засад будівників комунізму. На телебаченні на Різдво та Великдень завжди показували атеїстичні фільми, найпопулярнішим був «Свято сятого Йорґена» Якова Протазанова. Люди мали сміятися над аферистами в сутанах і «чудодійним зціленням» немічних та інвалідів.
Комунізм благополучно помер,так і не заволодівши серцями людей. Але комуністична ідеологія домоглася головного – відірвала людей від традицій, і, насамперед від релігії предків. Важко сказати для скількох людей відвідини храму і знання молитви були щирою вірою. Комунізм спотворив і це. Після розвалу СРСР в різних місцях, містах і селах почали будувати каплиці і церкви на пожертви бандитів і злодіїв. Священики не боялися розголосу своєї дружби з криміналом.
У Росії останні 20 років зближення церкви і криміналу доповнилося одним складником – владою. Ця тріада покликана переконувати і наставляти населення, благополучно спотворюючи і сутність церкви. Колишні чекісти і комуністи тепер ходять у церкви і «моляться», невміло хрестячись. Священики їздять на дорогих, дарованих злодіями джипах. Вище керівництво РПЦ не соромиться послуговуватися державною охороною,урядовими літаками і офіційним протоколом.
Церква в Росії стала частиною державного апарату,замінюючи відділ пропаганди ЦК КПРС. В армії відновлено інститут капеланів. Але цього виявилося замало – на стрільбищах і в тиках можна побачити священиків і ченців, які стріляють з пістолетів, автоматів і гранатометів. РПЦ не проти. Путін – щасливий. Йому, як і Петру І, вдалося підпорядкувати собі церкву.
За останні 70 років армії двох країн убивали з іменем Божим. В німецькій армії на пряжках ременів виливали військове гасло «Бог з нами», і в сучасній російській армії солдати і офіцери отримують благословення від церкви на війну. Маю надію на однаковий фінал.